Дитина і соціум

10.02.2022

Поговоримо сьогодні про безпеку дітей на вулиці!

    Вулиця – це те місце, де дитина насамперед стикається із зовнішнім світом. У дитинстві дитина знайомиться з однолітками в пісочниці під наглядом старших, але настає момент, коли він опиняється на вулиці один по дорозі або зі школи, гуртків, магазину. І в цей момент він надається сам собі. Не чекаючи жодних небезпек від зовнішнього світу, дитина може не помітити загрозу там, де вона буде очевидною для дорослого.

Чому варто вчити з раннього дитинства?
Для того, щоб дитина розуміла, «що таке добре і що таке погано», їй потрібно знати, які бувають ситуації та як на них реагувати. 


Тілесна недоторканність.

    Якщо дитині неприємні чиїсь дотики, дитина має право відмовитися від них, навіть якщо це обійми родичів. Розповідайте дитині про інтимну недоторканність.
! Вміння говорити «ні».
    Батькам варто іноді дозволяти дитині виявляти свою позицію, давати можливість сказати «ні», якщо дитина чогось не хоче і це не загрожує її здоров'ю та життю. Тільки так ваші діти зможуть навчитися не соромитись, не боятися говорити «ні» та відстоювати свої межі перед незнайомцями. Відстоювання своїх кордонів, взагалі, корисні навички.
Також важливо навчити дітей відрізняти приємне від «нав'язуваного приємного», тобто якщо хтось каже: «Тобі це приємно», зовсім не означає, що це правда, і ситуації, коли тобі роблять неприємно з усмішкою, жарти та умовляннями, треба припиняти і в жодному разі не думати, що "він же хоче як краще, напевно, це зі мною щось не так".

Крик у разі небезпеки.

    Зазвичай ми вчимо дітей не шуміти, не підвищувати голос і поводитися тихо і непристойно, але коли йдеться про покликання на допомогу, це може їм справді перешкодити. Корисно потренуватися з дитиною кричати у разі небезпеки, навіть дорослому складно закричати, якщо вона ніколи цього не робила.

Впевненість у собі.

    Важливо, щоб дитина була впевнена у собі та у своєму праві відмовитися від знайомства.

! Чітка позиція щодо спілкування з незнайомими людьми та знайомства на вулиці.

    Проговоріть і вирішіть разом з дитиною, що допустимо, що ні. Чи можна знайомитися на вулиці? З ким? До якого моменту варто продовжувати спілкування? Обговоріть конкретні ситуації та можливі реакції.

! Увага чужого дорослого до дитини – ненормальна.

    Посилена увага чужого дорослого до дитини – спроба познайомитись, попросити допомоги тощо. - Неприйнятно. Головне правило: жодних знайомств із чужими дорослими.

За матеріалами публікацій pravmir та Liza Alert

Безпека дітей на вулиці: 
як вчити правила безпеки з дітьми?
ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО ПРИВЧАТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ ПОТРІБНО ПОСТУПОВО. НЕ ЛЯКАЙТЕ ДИТИНУ І НЕ РОЗПОВІДАЙТЕ ПРО ВСІ НЕБЕЗПЕКИ ВІДРАЗУ. ПОДАВАЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ АКУРАТНО, МЕТОДИЧНО (МОЖЕТЕ ЗАВЕСТИ БЛОКНОТ І ВІДЗНАЧАТИ, ЯКІ МОМЕНТИ ВИ ВЖЕ ПОГОВОРИЛИ, А ПРО ЩО РОЗПОВІСТЕ НАСТУПНОГО РАЗУ). НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПО КІЛЬКА РАЗІВ ОПРАЦЬОВУВАТИ ОДНУ І ТУ Ж ТЕМУ, НАГАДУВАТИ ПРО ТІ ЧИ ІНШІ ВАЖЛИВІ МОМЕНТИ. СУПРОВОДЖУЙТЕ ПРОЦЕС НАВЧАННЯ КАРТИНКАМИ.

_________________________________________


Як розвинути соціальні навички у дитини

Батьки засмучуються, коли бачать, як їхні діти не можуть поділити між собою іграшку або не можуть знайти собі друзів. Якщо у дитини розвинені соціальні навички, вона може впоратися з такими складними ситуаціями. Соціально адаптовані діти знають, як заводити друзів, гратися, починати бесіди з однолітками і дорослими.


Соціальний навик 1. Уміння попросити: «Можна мені погратися з вами?»

Дитині буває нелегко підійти до інших дітей і попросити погратися з ними. Зрештою, діти можуть відповісти: «Ні». Страх відмови може перешкодити дитині навіть спробувати, і тоді вона упустить задоволення від гри з однолітками, а також можливість навчитися чомусь новому в процесі гри.

Дитина досягає найбільшого успіху, коли вона спочатку з'ясовує, чим займається група однолітків, потім з'ясовує, чим вона може бути корисною, а потім пропонує приєднатися до гри. Наприклад, якщо діти грають у школу, вона може запитати: «Можна, я буду учнем?»

Як допомогти дитині

Поспостерігайте разом з дитиною, як граються інші діти. Ставте їй навідні запитання: «Як ти думаєш, для чого Саша використовує кубики? Чи достатньо у нього кубиків, щоб він поділився ними з тобою? Можливо, нам потрібно пошукати ще кубиків, щоб ти міг пограти з Сашею?»

Запропонуйте дитині погратися з кимось удвох. Для неї це буде простіше, ніж вливатися у велику групу.

Соціальний навик 2. Уміння вести розмову

Дітям зазвичай потрібна певна практика, перш ніж вони навчаться вести бесіду - говорити по черзі, не перебивати і слухати співрозмовника. Дітям-інтровертам потрібно, щоб хтось почав розмову і підтримував її. Екстраверти, навпаки, повинні навчитися не перебивати співрозмовника і дати йому можливість висловитися.

Як допомогти дитині

Хорошим способом розвинути у дитини даний навик є приклад батьків і рольові ігри. Покажіть дитині, як правильно спілкуватися, розмовляючи з нею якомога частіше.

Запитуйте її думку з різних приводів і проявляйте щирий інтерес до того, що вона говорить. Якщо її мова занадто довга, обережно поверніть її до теми розмови.

Грайте в ігри, у яких кожен робить свій хід по черзі. Переконайтеся, що у дитини є можливості для творчої гри. Ігри за сценарієм: «Давай уявимо, що ...» допоможуть їй бачити різні ситуації з іншої точки зору.

Соціальний навик 3. Розуміння емоцій оточуючих

Щоб повноцінно брати участь у соціальних ситуаціях і розвивати взаємини з оточуючими, діти повинні читати емоції однолітків, з якими вони граються і спілкуються. Тоді вони зможуть їх зрозуміти і відповісти відповідним чином. Це вимагає від дитини впевненості, тому що інтерпретувати почуття іншої людини досить важко. Якщо впевнена в собі дитина бачить, що двоє її однолітків сперечаються, вона розуміє, що зараз не найкращий час для того, щоб починати гру. Більш того, вона може спробувати розрядити ситуацію. Або, якщо дитина відчуває, що її друг сумує, вона може запропонувати підтримку.

Як допомогти дитині

Перш за все навчіть дитину визначати власні емоції: «У тебе на обличчі посмішка! Певно, ти відчуваєш себе щасливим» або «Я бачу на твоєму обличчі сльози. Тобі сумно?» Після цього ви можете запропонувати, як застосувати цей навик по відношенню до оточуючих: «Саша здається розлюченим. Як ти думаєш, що трапилося?» Або «Як ти думаєш, що відчула Аня, коли впала з гойдалки? Як ми можемо їй допомогти?»

Соціальний навик 4. Впевненість у собі

Коли дитина в цілому добре себе почуває, це позитивно позначається і на її соціальних навичках. Якщо вона розуміє, що робити помилки або терпіти невдачі - це нормально, їй простіше висловлювати свою думку, просити про допомогу або спілкуватися один з одним. Якщо дитині відмовляють у чомусь, вона не сприймає це на свій рахунок і готова наполягати на своєму, при цьому не виходячи за рамки ввічливості.

Як допомогти дитині

Це може здатися парадоксальним, але діти повинні зазнавати невдач, щоб домогтися успіху. Їм потрібно знати, що вони повинні пробувати щось знову і знову - і, врешті-решт, у них вийде. Ключ до оволодіння новими навичками - впевненість у собі.

Також необхідно правильно хвалити дитину. Їй потрібно говорити не просто: «Хороша робота», а бути максимально конкретними: «Я пишаюся тим, як старанно ти працював, щоб вирішити цю складну задачу» або «Спасибі, що приніс мені книгу. Мені вона була дуже потрібна».


Освітня лінія "ДИТИНА В СОЦІУМІ"

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

  

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

СІМ’Я

Усвідомлює зміст понять «сім’я», «сімейні традиції» (склад, ознаки: спільне проживання, взаємна турбота, любов, доброзичливість, сімейні обов’язки, повага та гідне ставлення до членів сім’ї, збереження сімейних традицій). Розуміє, що батьки ― найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставиться до них з любов’ю та повагою, турбується про них; відгукується на їхні звернення, прохання, дотримується порад дорослих. Знає, що рідні брати-сестри ― це діти, народжені в одній сім’ї. Встановлює й підтримує доброзичливі, дружні стосунки з ними, ставиться до них з любов’ю. Турбується про рідних братів-сестер, дослуховується до старших, опікується молодшими.
Знає, що дідусь та бабуся доводяться батьками татові та мамі. Поважає їх, піклується про їхнє здоров’я, самопочуття; шанобливо ставиться до них. Дбає про них, допомагає, не ображає їх своїми висловами, вчинками та поведінкою. Дотримується правил сімейного співжиття. Усвідомлює обов’язки кожного члена сім’ї, намагається виконувати свої, підтримує порядок у своєму помешканні, розуміє внесок кожного члена сім’ї у її добробут. Співчуває хворим членам родини, прагне надати посильну допомогу

РОДИНА

Знає, що родина об’єднує усіх родичів матері та батька, усвідомлює ступінь рідства. Ініціює підтримання родинних зв’язків, виявляє інтерес до спільних родинних справ, свят, зустрічей, фото- та фільмотек тощо. Бере участь у складанні історії роду, веденні родовідного дерева. Відчуває себе повноцінним членом родини. Прагне бути в присутності рідних «самим собою», розраховує на розуміння і захист. Помічає зовнішню та внутрішню схожість і несхожість із рідними. Прагне діяти так, щоб не засмучувати близьких, щоб викликати у них почуття задоволення. Виявляє чуйність та уважність; стримує свої бажання, якщо вони заважають рідним; прагне бути причетною до спільних турбот і проблем сім’ї

Родинно-побутова компетенція

Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних та близьких членів родини

ЛЮДИ: дорослі

Вирізняє знайомих людей з-поміж інших як таких, які добре знають один одного (друзі, товариші, сусіди, співробітники батьків, працівники дошкільного закладу тощо), привітно вітається. Усвідомлює, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і дітей. При зустрічі впізнає знайомих, із власної ініціативи чи у відповідь на звернення виявляє готовність і здатність доброзичливо спілкуватися з ними. Вміє вислухати дорослого, відповісти на запитання, відгукнутися на прохання, пропозицію, виявляє чемність у ставленні до них.
Відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу. Розуміє, що доросла людина володіє професією, має роботу, сім’ю, виховує дітей, турбується про своїх батьків. Виявляє повагу до дорослих. Усвідомлює свою залежність від старшого покоління, приймає опіку. У зверненнях до них та власних діях виявляє повагу, готовність допомагати. З повагою ставиться до людей похилого віку. Прагне бути схожою на рідних та авторитетних дорослих.
Розуміє, що чужі — це люди, які між собою не знайомі (перехожі на вулиці, пасажири у транспорті, відвідувачі магазину, глядачі в театрі тощо); поводиться з ними обачно, стримано, чемно. У разі нагальної потреби (загубилась у натовпі, магазині, іншому людному місці) може звернутися за допомогою до незнайомої людини ― до водія чи контролера в транспорті, продавця чи охоронця (міліціонера) в магазині тощо. Користується елементарними правилами самозбереження: не бере від незнайомців солодощі, іграшки, не зваблюється пропозицією покататися на машині, не розповідає чужим про себе, свою сім’ю, родину, місце проживання тощо

ЛЮДИ: діти

Здатна входити в контакт з різними за віком дітьми, налагоджує з ними активну взаємодію, спілкування. У колі молодших почувається старшою, а зі старшими — молодшою; усвідомлює свої можливості, дотримується норм спілкування. Виявляє інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі (грі, продуктивній діяльності), ділиться своїм досвідом, уміннями, знаннями, підтримує загальну для всіх мету діяльності. Домагається визнання себе іншими дітьми, прагне бути доречною, бажаною у спілкуванні, грі тощо.
Самостійно встановлює й підтримує партнерські, ділові та особисті контакти з іншими дітьми, володієправилами поведінки у конфліктних ситуаціях. Відчуває межу припустимої поведінки. Уникає гострих суперечок, намагається порозумітися. Передбачає наслідки своїх негативних дій, розуміє причини виникнення непорозумінь. Може визнати свою провину, поступитися власними інтересами. Знає та використовує слова-пояснення, виправдання, вибачення

ЛЮДИ: група

Орієнтується в тому, що група — це об’єднання, яке виникає на основі особистих симпатій, емоційних взаємин між її членами. Обізнана з віковими групами дітей дошкільного віку у навчальних закладах (молодша, середня, старша). Усвідомлює, що групу гуртують спільні цінності, щирість та відвертість стосунків, довіра, певні поведінкові норми; прихильне ставлення один до одного. Розуміє, що дружба — це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми. Ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлює, що дружбою треба дорожити. Орієнтується в тому, що кожна країна має свою територію, на якій проживають люди з різним кольором шкіри, волосся, розрізом очей тощо. Вони мають свою культуру, звичаї, мову. Розуміє, що всі народи світу прагнуть миру й щасливого життя

Соціально-комунікативна компетенція

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях

 


Немає коментарів:

Дописати коментар