На початку навчального року органи державної влади, громадські організації, активісти, лідери думок та просто небайдужі українці об'єдналися разом, щоб максимально привернути увагу молоді до проблеми булінгу.
          Саме тому в рамках правопросвітницького проєкту Міністерства юстиції "Я МАЮ ПРАВО!" з 16 по 20 вересня буде проходити Всеукраїнський тиждень з протидії боулінгу
Під час Всеукраїнського тижня з протидії булінгу по всій Україні відбудуться правопросвітницькі заходи, спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про запровадження адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) та формування в суспільстві небайдужості до проблеми булінгу.
Анонс подій, які будуть проходити в рамках Всеукраїнського тижня з протидії булінгу, ддоступний в мережі Фейсбук за посиланням : http://bit.do/e77Ck
Ми віримо, що тільки разом зможемо змінити наш світ на краще!
Що таке булінг?

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) – це агресивна свідома поведінка однієї дитини (або групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. Дослідники зазначають, що булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

•  він супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, б’ють, розповсюджують плітки, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах;
•  в ситуації завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують, та ті, хто спостерігають;
•  він негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров’я;
• може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача;
•  він може повторюватися багато разів.

Яким буває булінг?
Цькування може мати різні форми:

• Фізичний булінг (штовхання, підніжки, бійки, стусани, нанесення тілесних ушкоджень).
• Вербальне цькування (обзивання чи глузування).
• Булінг стосунків (relational bullying) - явище соціального вигнання - коли дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження.
• Кібербулінг(приниження за допомогою інтернету, мобільних телефонів та інших електронних гаджетів).

Як запобігати булінгу?
Швидка та доречна реакція дорослих на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне. Саме тому, якщо ви стали свідком булінгу:

1. Негайно втручайтеся та зупиняйте насилля - булінг не можна ігнорувати.
2. Зберігайте спокій та будьте делікатними, не примушуйте дітей публічно говорити на важкі для них теми.
3. Займіть нейтральну позицію - обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонуйте дітям самостійно вирішити конфлікт.
4. Поясніть, які саме дії є булінгом і чому їх необхідно припинити.
5. Уникайте в спілкуванні слів «жертва» чи «агресор» для запобігання тавруванню й розподілу ролей.
6. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте вжити заходів щодо припинення цькування.

Як зрозуміти, що ваша дитина піддається булінгу?
Дитина — жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
• вдома:

•  не хоче одягатися вранці;
• шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
•  просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
•  плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
• не контактує з однолітками у дворі;
• грає наодинці в парку;

• в дитячому садку :

• не бере участі у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
• усамітнюється за будь-якої нагоди;
• часто губить свої іграшки або речі;
• бруднить чи псує одяг;
• грає поламаними іграшками;
•  відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі;
•  не має друзів у групі.

• в школі:

• в дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час;
•  боїться ходити до школи або брати участь у заходах з однолітками (гуртки, спорт);
•  в дитини з’являються зіпсовані речі;
• втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитися;
• приходить додому сумна, похмура, зі сльозами (або ж такі ознаки з’являються після спілкування в соціальних мережах);
• постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на головний біль, біль у животі, погане самопочуття;
• має розлади сну або часті погані сни;
• втрачає апетит, проявляє тривожність, страждає від низької самооцінки;
• дитина наносить собі ушкодження;
• може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, якщо дитину шантажують у школі, щоб відкупитися від агресора.

Як допомогти дитині, якщо вона піддається булінгу?.
Діти зазвичай соромляться говорити про те, що стали жертвами булінгу, й схильні звинувачувати себе. Придивіться до поведінки та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала жертвою булінгу:

1. Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
2. Поговоріть з дитиною, дайте їй розуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові вислухати й допомогти .
3. Запитайте, яка допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
4. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися у випадку цькування(психолог, вихователі, вчителі, керівництво дитячого садка або школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
5. Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, й вимагайте належного її врегулювання.
6. Підтримайте свою дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на булінг, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей.